РИБОВОД

Середньодобова температура води відрізнялася між водоймами на 0,5-0,8^оС. При чому в ранкові часи різниця за температурою збільшувалася до 1,0-1,2^оС. Під час проведення дослідження спостерігалося коливання температури води у всіх водоймах від 19,4 до 27,4^оС. Як контроль розглядалася ікра коропа, яка інкубувалася в апаратах Вейса при постійній температурі води 20-22^оС.

У найбільш прогрітій водоймі на 4 год. ранку на нерестовищах відмічалося суттєве зниження вмісту кисню у воді до 2,5-3,5 мг О/дм³ (температура води – 23,4-25,4^оС). У водоймі з середнім температурним режимом вміст кисню знижувався до 2,9-4,2 мг О/дм³ (температура води – 21,7-23,3^оС). У помірно прогрітій водоймі вміст кисню не був нижчим за 4,4-5,2 мг О/дм3 (температура води – 18,6-21,6^оС). В контролі в інкубаційних апаратах вміст кисню у воді був на рівні 7,5-10,2 мг О/дм³.

Через суттєву різницю у температурному режимі змінювалась швидкість проходження ембріональних стадій розвитку коропа. Під час масового вилуплення передличинок в стабільних як температурних, так і кисневих умовах (контроль) на природних нерестовищах ембріони знаходилися на стадії рухливого ембріону (вищі температури води) або початку пігментації очей, відділення хвостового стебла (середній та нижчий температурний режим). Затримка розвитку ікри в природних умовах була на 20-24 год. порівняно до контролю. Таким чином через коливання температури води протягом доби, не дивлячись на те, що загальна сума тепла була вищою на експериментальних нерестовищах, спостерігалося уповільнення швидкості проходження ембріональних стадій коропа. Навіть не суттєва середньодобова різниця у 0,5-0,8^оС призводить до істотного затримання ембріогенезу риб на 4-6 год.

Ікра коропа досить сприятливо витримує передранкове зниження вмісту розчинного кисню у воді. Виживання ікри знижується на 6,7-10,5% за першу добу та 8,8-19,3% на другу добу порівняно з контролем.

Нами відмічені істотна різниця за довжиною та масою передличинок з досліджених водойм. Так при найвищому температурному режимі водойми середня довжина личинок була 7,4 мм, а маса 1,1 мг. Для цих личинок характерним є більш швидке проходження ембріональних стадій розвитку. В найбільш прохолодній водоймі довжина передличинок досягала 9,4 мм, а маса 1,3 мг. Безперечно такі суттєві відмінності між личинками не можуть не позначитися на їх життєздатності на наступних стадіях розвитку.

Таким чином, результати досліджень показали, що при нетиповому підвищенні температури води в період нересту риб в природних умовах відбувається зниження вмісту кисню у воді. Це викликає затримку проходження ембріональних стадій розвитку, змінює масо-розмірні характеристики личинок, знижує ефективність відтворення риб. Отже при зростанні температурного режиму на нерестовищах та при досягненні граничних значень буде неможливо ефективне розмноження риб, особливо аерофільних. Подібне явище нами спостерігалося при аналогічних дослідженнях, проведених на ікрі рослиноїдних риб.